|
|
|
Сьогодні можливо виділити такі напрямки технічної творчості радіоаматорів:
виготовлення побутових приладів, ще не освоєних промисловістю;
ремонт і вдосконалювання заводських виробів (у тому числі імпортних);
апаратура радіоспортсменів (колективні й індивідуальні радіостанції);
створення складних приладів з унікальними параметрами (одиничне виробництво з підбором деталей);
розробка нестандартних схем включення радіоелементів;
вимірювальна, автомобільна й медична електроніка;
мала автоматизація (small automation) і роботизації побуту (концепція "розумного житла").
По об'єктивних причинах радіоаматори країн СНД за минуле десятиліття спеціалізувалися в основному на ремонті радіоапаратури. Ремонт радіоапаратури – це складний і творчій процес, який залежить від теоретичних знань, практичного досвіду, вмінням користуватись
технічною та довідниковою літературою. Під час ремонту радіоаматор розв'язує велике коло питань: де знайти принципіальну схему, ідентифікація радіоелементів та їх параметри, функціональне призначення ІМС, можливі варіанти заміни радіоелементів та функціональних блоків та інші. Курсове проектування являється одним з важливих етапів технічної підготовки студентів в навчальному закладі, практичного застосування отриманих знань в процесі навчання. Курсовий проект складається з пояснювальної записки та
графічної частини. Зміст пояснювальної записки:
- титульний лист;
- технічне завдання;
- зміст;
- вступ;
- вибір та обґрунтування схеми пристрою:
- вибір та обґрунтування структурної
схеми пристрою;
- розробка принципіальної схеми
пристрою;
- вибір методів регулювання та вимірювальної РЕА;
- розробка технологічних карт регулювання;
- основні несправності та методи їх усунення
- розрахунок надійності;
- розробка конструкції пристрою;
- література.
Графічна
частина:
схема електрична принципіальна та перелік
елементів;
кресленик друкованої плати;
складальний кресленик вузла та специфікація
Середній
обсяг пояснювальної записки 35-40 сторінок. Для контролю ходу роботи над проектом назначається 3
контрольних терміна з інтервалом в 3 тижня. На протязі кожного інтервалу необхідно
виконати 1/3 загального обсягу робіт.
Готовий
проект студент здає на перевірку керівнику не пізніше ніж за 5 діб до захисту.
Попередня перевірка проекту є обов’язковою.
Керівник має право не допускати проект до захисту, якщо він не представлений
у встановлений термін. Керівник на протязі 1-2 діб перевіряє проект й повертає
проект з зауваженнями, в відповідності з якими студент повинен зробити
виправлення в проекті, або підписаним, якщо проект допущений до захисту . Порядок та
термін захисту проектів встановлює циклова комісія. За місяць до початку захисту складається
графік, який доводиться до відома студентів та адміністрацію. В ньому
вказується перелік студентів, дата, час та місце захисту. Студент
захищає свій проект перед комісією, яка складається з 2-х, 3-х викладачів.
У комісію завжди входить керівник проекту. Студент робить доповідь (5-7 хв.) по
суті проекту, а далі відповідає на питання. Рішення об оцінці приймається з
врахуванням обсягу та якості проекту, рівнем його захисту. Захист курсових
проектів, не допущених до захисту відбувається в додатковий термін. Студенти, що не виконали курсовий проект своєчасно і на момент захисту мають менше 50% матеріалів, видається нова полегшена тема з новим терміном виконання та захисту (оцінка задовільно) Передбачається, що при виконанні розділів проекту студенти широко застосовують програми схемотехнічного та конструкторського проектування на ЕОМ для полегшення виконання основних розділів проекту.
Стан виконання курсового проекту (таблиця діяльності)
Методичні вказівки до курсового проекту
Організація курсового проектування у ВТК
Правила оформлення списку літератури
Титульний лист курсового проекту
Бланк завдання на курсовий проект
Приклад оформлення графічної частини курсового проекту
|
|
| |